Сини
Доглядала пильно мати.
В полі тяжко працювала,
Щоб було за що навчати.
Виросли брати, нівроку,
Стали вчені, стали мудрі.
Матір бачать раз в півроку
Лиш на свята, а не в будні.
Бо на свято наготує
Голубців і солонини.
А щодня сама бідує
І не розгинає спини.
Що є кращого - онукам,
Невісткам у вузлик в”яже.
У селі самотній мука
Бігає, поки не зляже.
Рік за роком промайнули,
Вже матусеньки не стало.
Невістки в село майнули
Поділить останнє сало.
З”їхались брати обоє
Комірчину ділять, хату.
Заглядають у покої...
Ба, нема добра багато!
Вже сердиті на стареньку....
Щось могла б і залишити!?
Жодний не спитав у неньки,
Чи хоч мала за що жити?
Свидетельство о публикации №112021707350
Олег Омелянчук 10.04.2012 17:35 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 11.04.2012 23:12 Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 12.04.2012 08:19 Заявить о нарушении