Кавярня затишна і філіжанка кави,
Улюблений наш столик під вікном,
Вечірнє місто в сполохах заграви
Зима накрила сніговим крилом.
Тонкий кришталь наповнюється трунком-
Бурштиновим,холодним і хмільним.
Вино зігріє губи поцілунком -
Терпким,солодким, ніжно - запашним.
Бринить струна і тихо плаче скрипка,
Від почуттів туманиться сльза.
Далекий голос щось співає хрипко,
І в тихім гомоні він губиться,щеза.
Я руки грію у твоїх долонях,
Хоч тепле хутро на моїх плечах...
Хай сніг не тане у тебе на скронях
Мій погляд тоне у твоїх очах.
Ах очі,очі, що дарують муку,
В них пермішана тривога і печаль.
Бринить струна,а ти тримаєш руку...
Тривожить душі нам старий скрипаль.
Зимовий сон
© Copyright: Галана Мошковская, 2012
Свидетельство о публикации №112021701319
Свидетельство о публикации №112021701319
Рецензии