Романс Александра Малинина Мольба. Перевод

Мольба
Николай Зиновьев

Где взять мне силы разлюбить
И никогда уж не влюбляться,
Объятья наши разлепить,
Окаменевшими расстаться?

О, как вернуться не успеть,
О, как прощенья не увидеть,
То, нестерпимое, стерпеть,
Простить и не возненавидеть?


А Бог молчит. За тяжкий грех,
За то, что в Боге усомнились,
Он наказал любовью всех,
Чтоб в муках верить научились.


Я был блажен, я был жесток
В своих желаниях ревнивых,
Чтоб хоть на родинку еще
Была ты менее красивой.

Но ты божественна была,
До исступленья совершенна.
Надежду только обожгла.
И вот молюсь самозабвенно.


А Бог молчит. За тяжкий грех,
За то, что в Боге усомнились,
Он наказал любовью всех,
Чтоб в муках верить научились.


Раскоролевить, развенчать,
Расцеловать по полустанкам
Разоблачить, раздеть, разъять
Я красоту твою пытался.

Пусть крест мой вечный - тень ее
Меня преследует до тленья.
О, дай мне ночью воронье
Пусть исклюет мои сомненья.


А Бог молчит. За тяжкий грех,
За то, что в Боге усомнились,
Он наказал любовью всех,
Чтоб в муках верить научились.

А Бог молчит. За тяжкий грех,
За то, что в Боге усомнились,
Он наказал любовью всех,
Чтоб в муках верить научились.


     Переклад

    Благання

Де взяти сили розлюбить
І більш ніколи не кохати,
Обійми наші розліпить,
Закам"янілими щоб стати?

Не встигнути вернутись як,
І не відчути як прощення,
Терпець  не скінчивсь щоб ніяк,
Нараз забути про помщення?

А Бог мовчить. За людський гріх,
За те, що в Ньому сумнівались,
Він покарав коханням всіх,
До віри в муках щоб вертались.

Блаженним я, жорстоким був
У своїх пристрастях  ревнивих,
Та й на родимку не відчув,
Що не така ти між красивих.

Бо ти божественна була -
Твоя краса є доскональна.
Надію й мрію обпекла,
Тому молюсь я ритуально.
 
А Бог мовчить. За людський гріх,
За те, що в Ньому сумнівались,
Він покарав коханням всіх,
До віри в муках щоб вертались.

Розкоролевить, розвінчать,
Розцілувать тебе старався.
Розкрити, роздягнуть, розп"ять
Твою красу я намагався.

Свій вічний хрест - тобі рівня -
В житті нестиму до вмирання.
О, ніч, мені дай вороння,
Нехай склює мої вагання.

А Бог мовчить. За людський гріх,
За те, що в Ньому сумнівались,
Він покарав коханням всіх,
До віри в муках щоб вертались.

А Бог мовчить. За людський гріх,
За те, що в Ньому сумнівались,
Він покарав коханням всіх,
До віри в муках щоб вертались.