Иголка под сердцем

Думки самотності завжди холодні,
Під серцем кола креслить голка.
Бажання спить , нема тепла в долоні
Та дні зшиваю чорни шовком.

Душа забула шлях до зірок,
Зневірилась в протистоянні злу.
Виносить доля свій суворий вирок
Уваги не звертає на хулу .


Рецензии