Кареглазая любовь

Чарівна ніч і доти не заснуть,
Поки фіалка п’янко так дурманить.
Хмільну любов уже не повернуть,
Панують сумніви – твій світ не манить.

Кохання карооке, зупинись,
По жерсті дощ... і раптом злива.
Коли можливо, ти ще раз наснись,
Щоб вранці сонце лагідне світило.


Рецензии