Серпнева нич

Як осіння трава,
Що зів'яла без соку.
Тільки шелест легкий
З вітром бавиться в гру.
Ти постала у тьмі,
В тьмі легкого мороку,
Де нічого не видно,
Крім одвічного сну.

Що тебе розбудило
В таку пізнюю пору?
Хто заставив шуміти
Ці засохлі листки?
Що десятки років
Для свого життя воду
Пити більше не можуть
Між сипучих пісків.

Ти сказала легким
Шелестінням трави
І поважно,так щиро
Заглянула  в очі:
Ти мене розбудив,
Бо не згасло повік
Почуття,що колись
Ми створили серпневої ночі.


Рецензии
Читаю ваші вірші, й насолоджуюся! Браво)))

Анжела Ангел Шкицкая   16.02.2012 09:28     Заявить о нарушении
Приємно це чути,особливо від жінки,яка передає свою природню красу у вірші! Щиро дякую!

Юрий Баюрак   16.02.2012 22:39   Заявить о нарушении
Дякую, ви- лицар!))

Анжела Ангел Шкицкая   16.02.2012 22:48   Заявить о нарушении