Чорна звiстка
Прилетіла аж до порога.
Довгі рученьки білих беріз
Простяглися в молитві до Бога.
Вчора жив, а сьогодні - нема...
Вже навіки закрилися очі.
Ще не осінь... і не зима,
А тебе вкрило мороком ночі.
Холод лютий... рипить верба,
Душі вмерлих, мов гусоньки сірі,
Обліпили весь тин... Журба...
Полетиш, брате, з ними у вирій!
Свидетельство о публикации №112021309164
а ми - живі, і в луках - зелено.
Згадаймо всіх веселим спомином,
Бо їх життя текло між комами.
Сподобалось, ДЯКУЮ!
Елена Каминская7 09.08.2012 13:47 Заявить о нарушении