Чорна звiстка

Чорна  звістка,  мов  лось  через  ліс,
Прилетіла  аж  до  порога.
Довгі  рученьки  білих  беріз
Простяглися  в  молитві  до  Бога.

Вчора  жив,  а  сьогодні  -  нема...
Вже  навіки  закрилися  очі.
Ще  не  осінь... і  не  зима,
А  тебе  вкрило  мороком  ночі.

Холод  лютий...  рипить  верба,
Душі  вмерлих,  мов  гусоньки  сірі,
Обліпили  весь  тин... Журба...
Полетиш,  брате,   з  ними  у  вирій!


Рецензии
Летять туди, де й нам постелено,
а ми - живі, і в луках - зелено.
Згадаймо всіх веселим спомином,
Бо їх життя текло між комами.

Сподобалось, ДЯКУЮ!

Елена Каминская7   09.08.2012 13:47     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.