Бережи закулісні рядки,
В них правдива сльоза журлива,
Відблиск січня з тобою ходив,
Наче рідна матінка сива.
Сніг пухнастий із неба летів,
Ти чекала зиму невинно,
Хміль твоїх незабутніх снів
Малював щастя двох картину.
Твої очі просили тепла,
Пам’ятаю я їх і нині,
Хоч далеко від мене була,
Я ще більше любив дні хвилинні.
Я ще більше тобою хворів,
Червоніло бентежне тіло,
Я давно вже в любові горів,
Та не бачив залежність цілу.
Я тобі лиш одне скажу:
Має правда криве обличчя,
Та любов я свою бережу,
Бо ти ніжність моя велична.
Бережи закулiснi рядки
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112021304662
Свидетельство о публикации №112021304662
Рецензии