Пливуть години непомітно,
А я сумую за тобою.
Де наше незбагненне літо?
Чому не разом ми обоє?
Коли настане вже той час,
Що я побачу тебе знову?
Не вистачить нам ніжних фраз,
Лише кохання чути мову.
Лише обійми грубих рук
Тебе ніколи не відпустять,
І досить нам важких розлук,
Бо скоро так зіп’юсь я.
І квітне наша ще любов,
Хоч відстань, час не з нами,
Я радий, що тебе знайшов,
Твій погляд, жести дами.
Твої чарівні і прозорі,
Із відтінком ночі,
Що горять, як зорі,
Незабутні очі.
Люблю! Та не словами
Про почуття скажу я,
А поглядом, вустами:
Тебе одну люблю я.
Пливуть години непомiтно
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112021304522
Свидетельство о публикации №112021304522
Рецензии