Налетіли тихо зливи. На вустах
Свій слід залишили краплини,
А в сірих і безмежних небесах
Розтанули моїх бажань картини.
Серед зірок шукаю погляд твій,
Але туман вкриває покривалом
Зелені паростки... моїх надій.
Не гріє щастя і натхнення мало...
Пекельна біль і зранені серця.
І осені дбайлива прохолода
Не остудить вогонь творця...
Всих негараздів. Де свобода?
Де насолода звірених доріг,
Де ніжністю насичені пориви?
І чому знов переступить поріг
Безмежно тяжко? І немає сили.
Налетiли тихо зливи...
© Copyright: Владимир Великодный, 2012
Свидетельство о публикации №112021204417
Свидетельство о публикации №112021204417
Рецензии