Мені здається , що зима-
То лісу й поля сивина.
Що вкрила сріблом гори сині,
Ліси, поля і полонини.
Так наші скроні сріблом посипає
Життя. Із нас це кожен знає...
Не скинуть сніг той нам із вами,
Бо ми багатії літами.
Прийде весна – квіток насіє,
Ліси барвінком, рястом вкриє.
Підсинить поле волошкове,
Травиця – сон розквітне знову.
Всміхнуться гори, повні зіллям,
Травневий дощ бузку весілля
Окропить. Теплий і багатий,
Піде садами поливати.
І сивини – як не бувало,
Зозуля все літа кувала...
В людей залишиться зима –
На наших скронях – сивина...
Не скинуть сніг той нам із вами, Бо ми - багатії літами. Гарно, Інна, нестандартно. Трішки чипляється змістом за пісню Вахтанга Кікабідзе "Мои года - моё богатство". А чим зима цього року у м.Одесі відрізняється від загалу? Давненько там не була.З повагою -
Дякую за Ваші слова, приємно, що читали. А в Одесі цьогоріч було сніжно, а особливо дивувало нас море, коли замерзло: справжня казка, просто важко передати. Фотографій ми наробили таких, хоч зараз на конкурс. Добра Вам, Людмило, краси в кожному дні
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.