Загадочный роман
За подихом вітрів хмільних, ранкових.
У серці трепіт і святий обман,
Шалене свято серед днів убогих.
П’янить хода любові, знай,
Весна негадано і швидко мине.
Плоди гіркі, іди... - збирай,
Кохання на вітру холодне стине.
Все повторяється і має свій кінець,
Жагу любові залиши другому.
Кайдани не потрібні і вінець,
Я від полону маю тільки втому.
Замкнуте серце не принаджує роман.
Нехай другому сниться твій тремтячий стан.
Свидетельство о публикации №112021212591
***
Все повторяється і має свій кінець,
***
Дякую,Анатолій, за високодуховну лірику кохання,сподобалась ваша творчість.
Светлана Пономаренко 12.02.2012 23:42 Заявить о нарушении