Так болісно і складно
Думки свої складав,
Життя я безпорадно,
Як тиху ніч віддав.
Сумні летіли ноти,
Слова твої сумні,
Я не забуду, хто ти,
А ти скажи мені.
Що мудрий час вже скоро
І будеш ти моя,
Що душу мою хвору
Несе пуста земля.
Не за якийсь там вищий
І мрійний ідеал,
За простоту і тишу
Тебе я покохав.
«Пробач, - лише сказала, -
Є інший дорогий»,
А я під шум вокзала
Складав тобі рядки.
В моїх очах зникали
Яскраві кольори,
Як сіра тінь овалів
Страждальної пори.
Питав себе я часто,
Питав і кров текла:
Де ходить біле щастя
І де любов була?
А відповідь не чути,
Мовчить шалений світ,
У синю осінь взутий
Шукав крило орбіт.
Я втратив так багато,
Що не знайти слова,
Так хочеться кохати,
Коли душа жива.
А зараз вже нічого,
Без тебе все не так,
Якщо не вб’є дорога,
То всиновить кабак.
Так болiсно i складно
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112021210504
Свидетельство о публикации №112021210504
Рецензии