Убогий день ось - ось і промайне,
Накине ніч на небо чорні шати.
Печаль ножа по рукоятку зажене,
Безсилий від утоми буду спати.
Як дивно світ влаштований, я знаю,
Жила ти і любила не мене.
Хоча те ж саме сонце зустрічаю,
Пече вина… і біль, буває, спалахне.
Луги без нас хмеліли і світанки,
Одна в серцях живе потреба знов.
Пройшли бездарні дні і наостанку,
Скажу, я не кохав тебе, лиш описав любов.
Останній день на грішній цій землі
Душа жила в коханні, а не в ЗЛІ.
Нож по рукоятку
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112021011674
Свидетельство о публикации №112021011674
Рецензии
