Хрещенські морози. Лютує зима.
І сонця не видно, і неба нема.
Немає мене. Немає тебе.
І зникло усе, що на світі живе.
Прокралась у серце холодна зима,
І морок у душу вужем заповза.
Тебе не зустріну я вже на землі...
Тож як не згубитись мені в самоті
У цих заметілях, у сніжній імлі?
Ти, може, підкажеш? Мовчиш...
У вічі не глянеш, не прокричиш.
Розгублена стала.Та тільки на мить!
Одна вже навчилась у світі я жить.
Я сильною стала. І я не одна.
Бо пам"ять жива. І живуть небеса.
Всевишній зі мною! В Нім шлях і життя.ї,
Дорогу до світла мені проклада.
І в серці не морок - любов там живе.
Знов сонце з"явилось. Проснулось усе!
Хрещенськ1 морози...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112020905382
Свидетельство о публикации №112020905382
Рецензии