У душу закралася туга осіння,
Дивися, вже неба займається схід.
Листочків дубових німе голосіння...
В примерзлій травичці видніється слід.
Хрести пропливають у небі над нами...
Чатуєш один... виглядаєш святих.
Додому стежки поросли бур'янами,
Прожив... і нічого зробити не встиг.
У душу закралася туга осiння
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112020905372
Свидетельство о публикации №112020905372
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.