Сумно якось часом останнім,
Здається що він - ніби не йде.
Сенсу немає в нашім коханні,
Життя - не життя, де немає тебе.
Малюнки усі безкольорові,
В книжках я не бачу, більше, рядків.
Бо ти на сторінках, у кожному слові,
А я вже не хочу читати цих слів.
Бо коли читаю: не маю спокою
Та колом іде моя голова,
Бо дуже сильно хворію тобою
І ти - це прекрасно знаєш сама.
Тільки серце твОє лікує,
А теплі обійми - гріють менЕ.
Тільки вони - сум мій вгамують,
Коли біля мене - немає тебе.
Нема тебе
© Copyright: Радик Ромашка Романенко, 2012
Свидетельство о публикации №112020912821
Свидетельство о публикации №112020912821
Рецензии
