Природу я люблю спостергати
Природу я люблю спостерiгати,
то вiзерунком дивним на вiкнi,
вона щоразу вміє дивувати,
веселкою на небі та водi.
то сонечком усiх зiгрiває,
дощиком калатає на стріхах,
то нiчною зiронькою сяє,
темнотою лякаючи в вікнах.
то спiвами птахiв зачарує,
то смiхом дитини подивує,
то мовчизною дум одвiчних,
благодать свою роздарує.
І я в тім тихім шепоті вітрів,
в пульсації дощу й мовчанні неба,
у відлунні натомлених віршів,
бо відчуваю, що це серцю треба.
Природу люблять всі спостерiгати,
бо її любов весь світ дивує,
бо природа - рідна наша мати,
вона любить нас і нас годує.
В ній так як є - нема меж та суєти,
де кожна мить - на іншу вже не схожа,
природа вчить у глибині рости,
бачити життя як відзеркалля Боже.
© Copyright: Мария Майор-Килиманн, 2012
Свидетельство о публикации №112020700088
Свидетельство о публикации №112020700088
Рецензии