Cрiбляста заметiль
Закружляла все навколо, закрутила.
Це вона з дерев зробила тих повій,
Щоб весни й тепла я захотіла.
Я її благала досить, досить холодів
Треба вже і зиму зупинити
Та ти ж, мій миленький, захотів
Щоб завжди були ми поруч, я і ти!
Ця зима зробила подарунок нам
Не пускає нас нікуди з дому.
От тепер повірю я і снам,
Що мене несли по мосту тому
До тебе, мій дорогий, мій любий!
До тепла і затишка в домівці...
Скільки це вже ми з тобою в шлюбі?
Зараз я візьму чарівні олівці
Намалюю нас з тобою молодих
Тих, якими ми були колись...
Наречений ти мій був і подих
Твій мене зігрів, ось подивись
На цю картинку різнокольорову,
Посміхнись, як тільки ти умієш
Та подаруй щасливу ти мені підкову,
Бо тільки ти мене, коханий, розумієш.
Свидетельство о публикации №112020503913
Серёга Осень 13.02.2012 09:02 Заявить о нарушении
Татьяна Маловичко 14.02.2012 12:53 Заявить о нарушении