живу, пока люблю

живу, поки кохаю
/на українській мові/

хоч доля в мене крила відібрала
і розум полонило забуття
хоч марно я у темряві шукала
цвіт папороті, слід твій… й вороття
немає вже до днів, що промайнули
без дужих рук твоїх, та лагідних очей
без посмішки твоєї на світанку
без пристрасних і відданих ночей
які б могла тобі лиш дарувати
вуста палкі, жадані цілувати
розгадувати мрій твоїх глибини
та відчуваю, я іще полину
лебідкою у світ твоїх бажань
нехай загину… більше сподівань
немає… й сил не вистачає
змінити щось… живу, поки кохаю
ти — всесвіт мій, між нами лише мить
душа моя радіє і болить…
твоя любов — мій оберіг і стяг
я ще жива… я поряд… ти — мій шлях…

30.01.2012


http://dorih.ru/?p=9320


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.