Дорога до Січі
Під шурхіт ковилю, про ледь видній стежині
Блукає по степу козацька душа
До вогника тягне, зайти ж не заходить.
Бо люди не ті вже. Нема тої волі.
Та правда й віки вже засипали пилом
Козацькі могили й дороги до Січі
Зостались між людом лиш призвіща славні
Й Дніпро лиш зостався – над ним час не владен
***
© Copyright: Иван Куриленко, 2012
Свидетельство о публикации №112020411818
Свидетельство о публикации №112020411818
Рецензии