Я йшла полем разом із Вітром -
Дивно соняшники пахли, квітли...
Обганяв мене Вітер той жвавий -
І всміхався Сонях злотавий.
Обвівав ніжно Вітер обіймами,
Цілував Злотосоняшник мрійливо.
І розсердилась Хмара небесна,
Що букет я від Соняха несла.
Понеслися громи, блискавиці,
Полем літнім носилися криці,
Сильний Дощ в покарання послали,
Але сили небесні не знали...
Що той Дощ, сильний, владний,
Зі мною. Пахло м'ятою, зелен - травою,
Чебрецем і рожевою кашкою,
Іван - чаєм , полином, ромашкою...
В Дощ пішла я ,бурхлива, як злива,
Засмутився Вітер звабливий.
Хмара розсіялась клаптиком вати,
Соняшнику вже мене не догнати...
Соняшнику мене не догнати
© Copyright: Инна Шумовецкая, 2012
Свидетельство о публикации №112020211737
Свидетельство о публикации №112020211737
Рецензии