У Миколи вуса чорні, очі голубі,
От би мати того хлопця, повезло б мені.
І Петра я і Андрія теж кохала б вік,
Бо якийсь він недотепа восьмий чоловік.
І Івана, і Степана, Сидора й Хфедька
Я б довіку шанувала, вдача вже така.
Бо такі ж бо хлопці гарні, а мій як на гріх,
Якби можна, то пішла б я заміж аж за всіх.
У Горпини очі сині, в Карті голубі,
От би мати таку жінку, повезло б мені!
Бо оце я, бідолаха, восьмий раз женюсь,
І що раз то жінка гірша, думає Петрусь.
Загуляла вража жінка, що аж гай шумить,
За такее неподобство мало її вбить.
Але що породиш з нею, знає те вона,
Що тепер у нас із нею рівнії права.
Права
© Copyright: Фёдор Менде, 2012
Свидетельство о публикации №112020104818
Свидетельство о публикации №112020104818
Рецензии