Метаморфоза
У Серпні перегрілись.
Гірше не буде.
Відспеки стомились
Звірі та люди.
Вересень з походу,
Мов лицар у латах,
Дощ-прохолоду
Гонить завзято.
Вітер видуває.
Стоять хати стилі.
Та хто міру знає
В усякому ділі?
Де вода та бралась?
Скажена негода!
Сльозами заливалась
Матуся Погода.
-
Все змінилось стрімко
В рожевому глянці.
Осінь, як дівка,
Чепуриться вранці.
Дерева при дорозі
Золотом фарбує.
Наче їй, небозі,
Статі бракує.
Все, що малюється,
Наповнене змістом.
Горобина красується
Червоним намистом.
Життя прокидається.
Кольори чисті.
Рудий кіт втішається
У жовтому листі.
Оси-гурмани
У вікна влітають.
Ранкові тумани
Струмками стікають.
Довкілля купається,
Теплом розігріте.
Сонце вдивляється
У минуле літо.
Метаморфоза
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112020102879
Свидетельство о публикации №112020102879
Рецензии