Чомусь так сумно на душі
Чомусь життю та сонцю не радію,
Лиш біля тебе затишно мені,
Лиш ти один даєш мені надію.
Мабуть на тебе марно я чекаю
Скажи чому, чому тебе кохаю?
Чому тебе люблю, лише про тебе мрію?
Але ти все забрав,залиш хоча б надію.
Як вітер ти ввірвавсь в моє життя,
Зламав його й пішов без каяття.
Як вирвати тебе зі свого серця?
Закривши назавжди душі моєї дверці.
Чому ж несправедливе це життя
Де до минулого немає вороття?
Чомусь так сумно на душi
© Copyright: Людмила Николаева 2, 2012
Свидетельство о публикации №112013107670
Свидетельство о публикации №112013107670
Рецензии