Змивай скоріш нестримні мої сльози,
Зривай із мене маску не мою,
І відчувай, як відчуваю я ті грози,
І не души, бо дихаю в раю.
Давай, кричи, як я колись уночі
Зривала серце плачем Єремій,
Дивись, як я дивлюсь тобі у очі,
Й не закривай своїх чудових вій.
Цілуй мене, як я тебе цілую,
Тримай мене, неначе я втечу,
Іди до мене так як я мандрую,
Лети зі мною, бо я відлечу.
Журись зі мною, як всесвітнє горе
Постало поміж нами, бо згублю...
Дивись туди, де сходить сонце й море,
Там є і я, я там тебе люблю.
Навiяне зимою
© Copyright: Алёна Переяславец, 2012
Свидетельство о публикации №112013100410
Свидетельство о публикации №112013100410
Рецензии
