Вуса виноградні зачепилися за стріху.
Гілки груші вклонилися донизу,
жінки йдуть збирати хмизу.
Малеча погоняє гуси до ставу.
Я, городська, дивилася б безкінечно
на цю життєву виставу.
Потім, йшли до річки Сейм,
чиста, прозора вода, мов кришталь,
так би вічно й дивився б на цю блискучу даль.
У берега, лілеї розквітли,
сідаймо в човен та й рушаймо за течією.
Самобутня Українська Земля,
скарбами нітленними зповнена.
Любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнено.
Вуса винограднi зачепилися за стрiху
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2012
Свидетельство о публикации №112013009820
Свидетельство о публикации №112013009820
Рецензии