Босими ногами по росі
Я тікаю від земних полонів
Та ховаю зорі у руці, що
Рятують від людських прокльонів.
Через терен та колючий дріт
Бридких думок та безмежжя болю
Я невпинно роблю кожен крок:
Я біжу звідусіль на волю.
Туди де тече ріка п'яними хвилями,
Мантри дзвонів лісу доносяться милями,
Сонце дарує казку теплими зливами,
Я навіть маю карту та відчуваю - тримають...
Босими ногами по росі
Я тікаю від самої себе.
Все, що я зумію пояснить:
Зорі мої зникли вище неба.
Музика сопілки через край
Ллється і кличе у дорогу.
Я у снах придумала той рай,
Де немає мороку й тривоги...
Там розмовляють трави забутими мовами,
Квіти кружлять у танці магічними кольорами,
Той дивний ліс чарує свіжістю й співами,
Я навіть маю карту та відчуваю - тримають...
Босими ногами по росi
© Copyright: Марина Андросова, 2012
Свидетельство о публикации №112013009096
Свидетельство о публикации №112013009096
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.