Нічна мрія
( Из цикла "Украинская лирика")
Безодня без краю
Літньої ночі.
Лише зорі сяють,
Мов дівочі очі.
Загадково сяють.
Кожна обіцяє,
Хоча добре знають,
Що вранці чекає.
Бо, як Сонце встане,
Що робить віками,
Омана розтане
Разом із зірками.
Та коли це буде!
Часу ще багато,
Щоб у власні груди
Силу зібрати.
Силу переможну.
Саме ту, що треба,
Щоб була спроможна
Підняти до неба.
Чи зможу сьогодні
У небо піднятись,
Щоб у безодні
Зірками погратись?
Сили не знайшлося.
Надхнення зірвалось.
Хоч на мить здалося,
Що колись літалось.
Надії не в"януть,
Бо ще прийдуть ночі,
Коли з неба глянуть
Загадкові очі...
Ночная мечта
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112013002792
Свидетельство о публикации №112013002792
Рецензии