Розкажи мені, де ти є?
З ким і як ти, розкажи, будь-ласка.
Ввечері, іржавим ножем
Буду дерти з обличчя я маску.
Як зруйную попечений віск -
Подивлюся на темне минуле.
Що там? - Сонця занедбаний диск,
А під ним ми ховаємо скули.
Пам'ять стиглу прибрала печаль.
В далечінь пострибало зітхання.
В електричці нестримних бажань
Так і не поновилось кохання.
Де ж ти, сяйво? Хелоу? Прийди?
Відкривай заплямовані вікна
І вдивись в одну мить на сліди.
Крий все те, що ніяк не розквітне.
Навіжений придбав собі сленг
І вирує в шматочку метала.
Попри все необізнанне, зле,
В темнім полі з'являється спалах.
Подивися: вистрибую геть.
Вітер дбає - по колії рушу.
Я здолаю тепер навіть смерть,
Хай для цього й віддам свою душу.
май '11.
Електричка
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2012
Свидетельство о публикации №112012907310
Свидетельство о публикации №112012907310
Рецензии