I скiльки кому жити, нiхто не знаЕ

І скільки кому жити,ніхто не знає,
Бо книжка в кожного своя.
Зимовий вітер сторінки гортає,
Секрети довголіття знає Земля.

Весна, коханням надихає,
А влітку працею,та пісня солов’я.
Осінь,знов  звіт для нас готує,
Щоб без страху зустріли білого коня.

І скільки кому жити,ніхто не знає,
Та всі повинні жити не дарма,
Бо ненадовго та зима лютує.
З піснями вже летить весна.


Рецензии
Лідія!
Мудрий, чудовий вірш!!!
Бережи Вас Госполдь!
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   27.02.2012 13:53     Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.