Пробудження
(Из цикла "Украинская лирика")
Линок у відрі ще стрибає.
Та дзвоник по вухам б"є.
Приходить згадка про рибу:
“Чи вона справді є ?”
Думка сплила розумна
Крізь спогади дуже смачні.
Зразу становиться сумно,
Що бачив линка вi сні.
Тіло, ще зовсім лежаче,
З думкою хоче погратись:
“А що, як сьогодні, ледаче,
Зовсім не підніматись?”
Та голова лютує.
Куди її в греця діти?
Залишки сну шматує,
Щоб біля столу сидіти.
Бо вже “стоїть” робота
Та плани якісь “горять”.
А тілу це все – гидота,
Бо м"язи його ще сплять.
День у вікно заглядає.
В щілину між шторами збоку.
Та сонечко весело грає,
Підморгує теплим оком.
Пробуждение
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112012902997
Свидетельство о публикации №112012902997
Рецензии