На межі сну
(из цикла "Украинская лирика")
Морфей безумовно правий:
Відновляться сили у сні.
Залишились звичні справи
Десь у минулому дні.
Стомлені ноги раді.
Всміхається зірка з вікна.
Ліжка приймають радо
Вже напівсонні тіла.
Свідомість не хоче здаватись,
Розірвана на шматки.
З тишею ладні змагатись
Близької дороги гудки.
В вухах неначе вата.
Вже розпливається зір.
До ліжка на м"яких лапах
Крадеться ласкавий звір.
Мариться щось з дитинства.
Берег якоїсь ріки...
“Це вже, напевне, сниться” –
Крізь марево лізуть думки.
На границе сна
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112012902974
Свидетельство о публикации №112012902974
Рецензии