Десь зозуля в гаю комусь роки кує,
А до нас не летить... так, неначе й не бачить.
Може сивих нас пташка вже й не впізнає?
У гаях солов'ї не співають, а плачуть...
Наші роки, мов птахи, у вирій летять,
Тільки пір'ячко сиве на згадку лишають.
Тихо з жовтого клена листки облетять.
Про кохання нам знову дощі наспівають.
Зозуля роки куе
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112012810421
Свидетельство о публикации №112012810421
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.