Закоханість – дівчина ніжна,
Неначе сильна Весна.
Прийшла і льоди розтопила,
Маленька і дивна краса.
Закоханість! Як це прекрасно,
Цей вітер в дурній голові,
Ці мрії, ці дивнії ласки
Торкнуться до юній душі.
І хоч би отой ніжний вітер
У юній маленькій душі
Не зміг стати злим буревієм,
Інакше скалічить її.
Зламає людську оту душу
І мрії, і все, що було!
Закоханість буде як ворог,
І краще б його не було.
А може закоханість стане
Ізвічним Коханням, тоді
Весь світ як троянда розквітне
На всій одинокій землі.
Кохання – це дивная сила,
І що ж воно ось таке,
А може – це світлий промінчик?
І гріє, і світло дає.
Немов би великеє сонце
Освітить величний цей світ.
Лиш тільки б оце не згоріти,
Пожежа у серці горить!
Влюбленность
© Copyright: Сербиновская Илона, 2012
Свидетельство о публикации №112012704550
Свидетельство о публикации №112012704550
Рецензии