Крiзь шибку до хати всмiхаються зорi
Крізь шибку до хати всміхаються зорі,
В куточках кімнати притихли печалі,
Лиш зігнута матір в німому мовчанні.
Ніхто не приїде... вона і... хатина.
Надворі — собака й замерзла калина.
А сніг білий-білий, а ночі аж срібні...
Як гірко — холодні, голодні і бідні!
Свидетельство о публикации №112012701346