злее

злее становлюсь, безжалостней –
не до детских теперь шалостей.
шарит рука на боку – ищет
пистолетную рукоять.
а вокруг для невесёлых мыслей пищи –
хоть отбавляй.
и чуткое ухо слышит
ржание боевых коней.
из слухового окна крыши
ударит Максима трель.
забьются в агонии люди
забрызгав такой белый снег
красным. и больше не будет
конкретный дышать человек.
степь заснеженную, студёную
рассекают полотна знамён.
моя жизнь – краем пройденная –
вытекает толчками вон.

===========================

зліше стаю, безжальніше -
не до дитячих тепер пустощів.
нишпорить рука на боці –
шукає пістолетну рукоять.
а навколо для сумних думок (Боже!)
приводів - хоч відбавляй.
і чує чуйне вухо 
іржання бойових коней.
зі слухового вікна відчайдушно
Максимка трелі виводе.
заб'ються в агонії люди
забризкавши сніг такий білий
червоним. і більше не буде
з гвинтівки отой чолов'яга бити .
степ засніжений, студений
розсікають прапорів полотна .
моє життя - краєм пройдене -
поштовхами витікає назовні