Журавки сиві, україночки мої!
Пожовклим листям шелестять гаї.
Загорнуті ліси в гірку печаль,
За втраченим життям - пекучий жаль.
У небі — ясно-голуба блакить,
Осіннє сонечко яскраво ще горить.
Збиваються до гурту журавлі,
Летять у вирій пташечки малі.
А ви чекаєте у гості солов'їв,
Що з українських прилетять гаїв.
Вони розкажуть, як батьки живуть,
У вічність друзі все пливуть, пливуть...
Чекають діточки гостинців від бабусь,
Сумує десь покинутий дідусь.
А там в Італії бабуся сльози ллє.
Лягає з болем, з ним вона встає.
Ніхто не знає, як же там їй важко...
Всіма покинута забута бідна пташка.
Журавки сивi
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112012504503
Свидетельство о публикации №112012504503
Рецензии
Ой, Віро...неможливо читати Ваші рядки спокійно і без сліз.(
Знаєте, читаю Ваші вірші - чуються нотки Лесині...
Так зворушливо. Дякую.
З теплом,-
Веточка Вишни 25.01.2012 14:36 • Заявить о нарушении
Знаєте, читаю Ваші вірші - чуються нотки Лесині...
Так зворушливо. Дякую.
З теплом,-
Веточка Вишни 25.01.2012 14:36 • Заявить о нарушении
ТЕТЯНОЧКО, ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ГАРНІ ВІДГУКИ. БАЖАЮ ВАМ ЩАСЛИВИХ ДНІВ!
Вера Кухарук 25.01.2012 23:29 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 25.01.2012 23:29 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.