Цей свiт я бачу з середини
Голодні душі і пітьма
Весь час кружляють наді мною,
Давай закінчуй свій політ,
Скоріше присідай у яму.
Цей світ я бачу із грудей,
Із криків бідної дитини,
Хмільної, вбитої сім'ї,
Початок виїдання правди.
До зіркового йдемо світу,
Навколо багачі, еліта,
Мізерну ціну набиваєш
За дітлахів, які в підвалі.
Гудить політика ясна,
Наркотики заграють в тілі,
Неначе лист тебе зітруть,
Переламають люті крики.
Кульганням близько біля ран,
Але далеко до надії,
Я зазираю до кісток,
Але відчутно стукіт серця.
Але крізь жадібність і злість,
Грубіє немічна каліка,
Все визирає із грудей,
Танцює, бавиться, сміється.
До тіла ненависть крадеться,
За душі немічні скребеться,
Бо гріх не втопиться, не вб'ється,
Жахіттям в серці знов озветься.
Свидетельство о публикации №112012401660