я хочу писати Тобі вірші
про кохання, роботу, котів та українську залізницю.
я хочу мати змогу донести Тобі сенс свого існування.
я приходжу до Тебе завчасно, аби не спізнитись
не прогавити вій твоїх коливання...
я живу в своїх снах, бо там можу Тебе цілувати
бо там в нас один дім, один кіт і єдине "сьогодні".
там Ти вмієш із неба для мене (!) зірки діставати
і кидачи їх в піч, аби не ставали холодні.
там Ти віриш в дива й не лякаєшся спокою вдома
там Ти любиш кокоси і п"єш з задоволенням каву
і я хочу зі сна перейти в кількарічну кому,
де б змогла лиш з Тобою дограти дану виставу.
а Ти кажеш мине це, бо все на світі минає.
а Тебе не цікавлять вірші про кохання, котів та роботу.
бо у Тебе свій вірш про те, як тітка вмирає
і як треба всім разом в той день показати скорботу.
(с) Ризаева
тоб
© Copyright: Руслана Ризаева, 2012
Свидетельство о публикации №112012307379
Свидетельство о публикации №112012307379
Рецензии