(Марево ночі)
Настала знов ніч. Скоро вже ранок…
Заллє небеса світлом білим.
Настане знов час для пустих обіцянок,
(Що заліплять нам вуха, як снігу той килим.)
Ніщо не шелесне. Все спить, все дрімає.
Лиш думка, що вільна…
У темряві світу безкрило літає.
А ти все йдеш… Ви ж тут разом гуляли!
Щасливі. Сміялись.
Губами до губ доторкались… Та розум втрачали.
Та образ той станув, як сніг, що впаде запізно,
У дверях весни..
Так і байдужість її.. Досі б’є. Так залізно.
Та кроки ще гупають в тебе. В тобі…
Їх більш не чуєш…
Лиш ті, хто ще поруч. А поруч хто?. Ні.
Ти все йдеш. Чекаєш дороги останок..
Та раптом, зненацька,
У очі, палюче, ввірветься світанок!..
І ти зупинився.
Кроки Pt. 1
© Copyright: Дмитрий Савич, 2012
Свидетельство о публикации №112012301385
Свидетельство о публикации №112012301385
Рецензии