Завари мені чаю, я довго до тебе йшла,
Під розмови зими (їй кортіло чомусь говорити).
В небі місяць висів одинак гордовито,
Спаливши всі зорі до тла.
Завари мені чаю, я мало не збилася з карти,
Лиш один вказівник не засипало сніжним словом
Він надійно захищений під покровом
Твоєї священної мантри.
Завари мені чаю, я холод в собі принеслА
Його треба скоріше на волю назад відпустити.
Кам'яні та холодні лише моноліти.
Я ж триматимусь твого крила.
Завари менi чаю
© Copyright: Елена Славинская, 2012
Свидетельство о публикации №112012106254
Свидетельство о публикации №112012106254
Рецензии
привіт, Оленко)
як завжди - чудові образи та майстерне виконання)
Ира Сирена 18.03.2012 14:10 • Заявить о нарушении
як завжди - чудові образи та майстерне виконання)
Ира Сирена 18.03.2012 14:10 • Заявить о нарушении
Дякую, Іринко, твої нові вірші теж читала, взаємно:)
Елена Славинская 18.03.2012 19:04 Заявить о нарушении
Елена Славинская 18.03.2012 19:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.