вiдлига
баби базарні, торба на плечі
важка -
там не різдвяні калачі,
а спогади, як сходжені дороги,
що пригинають плечі - не лети,
куди зібралась, дівко перелітна?
туди, де він... де червень жовтим квітне,
де море, де калинові мости,
де ніч - бузком, де бузьок, де трава
така висока, як дівочі груди...
Галичина, відлига, мокрий грудень,
і січень, і так далі... Накрива-
-є не хустина мої зимні плечі,
а спогади -
смарагдові,
лелечі...
Свидетельство о публикации №112012009387
каждое слово искрит гранями, щедро оттеняя своих соседей :)
ой, Гань, так органічно, як молитва перед дорогою...
Василина Иванина 21.01.2012 21:03 Заявить о нарушении
Дяка за відгук!
Ганна Осадко 21.01.2012 21:17 Заявить о нарушении
Твої твори настільки "мої" - це означає, мабуть, що вони мають "універсальний" вплив, близькі різним людям,
незавжаючи на яскравий авторський облік
Василина Иванина 21.01.2012 22:41 Заявить о нарушении
Оксий Ожына 25.02.2012 19:15 Заявить о нарушении