Я кохати тебе хотіла,
Та боялась мани тієї.
Я торкалася твого тіла,
Ти ж торкнувся душі моєї.
А вона вже зазнала болю.
Ще до тебе, колись раніше.
І побачивши в тобі долю,
Навіть дихати стала тихше.
Ненароком щоб не злякати
Найдорожче для серця мого.
Я не сміла і натякати,
Що тремчу від дихання твого.
Берегла, як листи у скринці,
Почуття до своєї мрії.
А тепер же я, на одинці,
Поховаю свої надії.
Точно знаю, що часто буду
На могилу до них ходити...
Та ніколи вже не забуду,
І не зможу вже розлюбити.
так бува
© Copyright: Ладанка, 2012
Свидетельство о публикации №112011903975
Свидетельство о публикации №112011903975
Рецензии
