Ти сидиш у метрi лиш навпроти... Назар Розлуцкий

                Перевод с украинского:

                В ДВУХ ШАГАХ ТЫ...

В двух шагах ты, в метре лишь напротив,
Близко, вроде, – руку протянуть.
Только вот себя перебороть мне –
Всё равно что Время повернуть.

Вижу вновь неповторимый очерк
Так давно знакомого лица.
И, как омут, манят, манят очи –
Чтоб уже пропасть, так до конца.

Незаметно, как в кино, растает
Час, красноречивый и немой.
Лишь улыбка на губах играет,
Ставшая насмешкой роковой.

Та улыбка… Отчего ж так горько,
Что же есть в тебе, чего так жаль?
Сколько же ошибок надо, сколько,
Чтобы стала мудростью печаль?

Ночью тёмной, в свете ли полдневном
С кем сравнишься? Несравненна ты.
Гордая эльфийская царевна
В грешном ореоле  красоты.

О, твоей улыбки смысл кинжальный,
Львицы угрожающий оскал!
Как удар – умышленно фатальный –
Прямо в сердце. Чтоб не забывал.

********************

                Назар Розлуцький: http://www.stihi.ru/2011/09/29/3277

Ти сидиш у метрі лиш навпроти.
Час пробіг. Нічого не вернуть.
А мені себе перебороти
Все одно що Всесвіт розвернуть.

Впізнаю я знов знайомі риси
Твого неповторного лиця,
Ці знайомі очі променисті,
Де втопитись можна до кінця.

Ти сидиш. І стиха час проходить
Непомітно, наче у кіні.
Лиш усмішка з вуст ніяк не сходить,
Та фатальна посмішка мені.

Ця усмішка… Та чому ж так гірко?
Звідки в тобі той незримий жаль?
Наче мудрість й розуміння мірка
Плавно переходять у печаль.

Хто тобі душею буде рівня?
Хто тебе зуміє зрозуміть?
Горда, мов ельфійська королівна,
А самотність на душі лежить.

І проймає наскрізь ця усмішка,
Наче лезо гострого ножа.
І неначе велетенська кішка
Гострий слід на серці залиша…