13. Красные помидоры. Борис Чичибабин

Змиють, не змиють ливні, -
чим заросте провал?
В Ігоревім Путивлі
вигоріла трава.

Ці шкільні коридори.
Тихо в них, як в труні...
Спробуйте помідори.
Вже не до них мені.

Як я дожив до прози -
Той, хто літать хотів?
Ввечері мене возять
в камеру. До катів.

Поверхи, коридори,
хитрії письмена...
Їжте ті помідори
червоні. Мене нема...
16.12.2012

    * * *
Борис Чичибабин

Кончусь, останусь жив ли, -
чем зарастет провал?
В Игоревом Путивле
выгорела трава.

Школьные коридоры -
тихие, не звенят...
Красные помидоры
кушайте без меня.

Как я дожил до прозы
с горькою головой?
Вечером на допросы
водит меня конвой.

Лестницы, коридоры,
хитрые письмена...
Красные помидоры
кушайте без меня.
1946


Рецензии
Цей переклад мені подобається трохи менше, напевно тому, що я дуже люблю цей Чичибабінський вірш і ревно до нього ставлюсь. Все ж там в нього дуже чіткий і легкий ритм. Та й рими...
А другий вірш, як на мене, непоганий. Щоб порівняти, добре було б мати під рукою оригінал...

Вировец Лариса   20.01.2012 23:34     Заявить о нарушении
Спасиб1,Ларисо!Мабуть,недосконало-це ж перша спроба перекладу.А ориг1нал я надрукую.

Анатолий Чайка   21.01.2012 01:14   Заявить о нарушении
за 5 лет уже можно было бы и исправить...

Ситницкий Александр   04.05.2018 22:43   Заявить о нарушении