Нічний ліхтарик
Тихенько вітер замітає листя,
Що впали з оголених дерев,
Лиш в далечі горить ліхтарик,
Який освітлює дорогу,
Щоб пильно бачити,
Де світ чекає зустрічі зі мною.
Мені здалося, що в будинку
На мене хтось іще чекає,
І я в надії поспішаю
Зустріти ніжність і любов.
Чи приймуть там мене за брата,
Чи завжди з холодом в душі,
Я буду бігти крізь домівки,
Щоб заховати гіркий плач,
Який тривожить моє серце?
Лише самотній мій ліхтарик
Завжди розважує, веде,
У ніч, в якій з тобою разом
Зустрілись поглядами вмить,
Ті почуття з якими горе
Минається на сотні літ.
Нiчний лiхтарик
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112011708951
Свидетельство о публикации №112011708951
Рецензии