на чернетцi зими

Де її знайти, скажи-но, точку оту,
крапку оту золоту
на шальках долі,
що поволі розхитується над прірвою,
де паролі, і явки, і навіть квіти у горщиках
білою ниткою та лівою рукою шиті…
Шива багаторукий із синьою шиєю
дивиться в небо біле,
зерном і снігами засіяне,
ворон рахує…
Не згадує всує,
по складах не повторює,
не перекочує в роті, ніби дитячу «Дюшеску»,
довге ім'я
і короткий спогад
про розшарпану ниточку слідів чорної білки
на чернетці нашої зими...


Рецензии
ворони пораховані, горобці спіймані,
бо "хто не заховався під стріхою, я не винен"
горіхи складені на купочки
для білочки,
не для білика...
бо він у моїх пенатах - персона нон-грата -
лякає мого котика, навіть тоді,
коли його немає...

Аню,
гарний текст! Добре, що ти так його написала)))
Дякую!!!

Валео Лученко   16.01.2012 21:31     Заявить о нарушении
...а білочка віднесе білику горішок найсолодший,
скаже "Не плач, білику, що не білий ти, а червоний, як день;
що голодний, як ніч, що нічийний, як вітер..."
і житимуть вони довго та щасливо
))

Ганна Осадко   17.01.2012 14:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.