на чернетцi зими
крапку оту золоту
на шальках долі,
що поволі розхитується над прірвою,
де паролі, і явки, і навіть квіти у горщиках
білою ниткою та лівою рукою шиті…
Шива багаторукий із синьою шиєю
дивиться в небо біле,
зерном і снігами засіяне,
ворон рахує…
Не згадує всує,
по складах не повторює,
не перекочує в роті, ніби дитячу «Дюшеску»,
довге ім'я
і короткий спогад
про розшарпану ниточку слідів чорної білки
на чернетці нашої зими...
Свидетельство о публикации №112011608250
бо "хто не заховався під стріхою, я не винен"
горіхи складені на купочки
для білочки,
не для білика...
бо він у моїх пенатах - персона нон-грата -
лякає мого котика, навіть тоді,
коли його немає...
Аню,
гарний текст! Добре, що ти так його написала)))
Дякую!!!
Валео Лученко 16.01.2012 21:31 Заявить о нарушении
скаже "Не плач, білику, що не білий ти, а червоний, як день;
що голодний, як ніч, що нічийний, як вітер..."
і житимуть вони довго та щасливо
))
Ганна Осадко 17.01.2012 14:38 Заявить о нарушении