Ти вічно сумніваєшся у тому,
Що серцем відчуваю я постійно.
Моя частинка крихітна у тебе –
Ніколи вас нікому не віддам.
Моя живиця завжди із тобою,
А я один, та сумніви жену.
Чому ти допускаєш їх до себе? –
Люблю тебе. Одну тебе люблю.
Тебе ж лякають вигадані зради:
Заради молодої геть пішов…
Чому ж не пам’ятаєш: я тобою
Страждаю, надихаюся, живу.
Ти вигадай, що я з тобою разом –
Буває, що збуваються слова…
15.01.12
фото автора
Слова збуваються
© Copyright: Василь Кузан, 2012
Свидетельство о публикации №112011600412
Свидетельство о публикации №112011600412
Рецензии
Цікаві вигадки.
Істина: слова мають силу матеріалізуватися. Проголошуйте тільки добро! І вірте в нього.
Успіхів вам в творчості і житті.
З повагою,
Оксана Федишин 20.02.2012 01:08 • Заявить о нарушении
Істина: слова мають силу матеріалізуватися. Проголошуйте тільки добро! І вірте в нього.
Успіхів вам в творчості і житті.
З повагою,
Оксана Федишин 20.02.2012 01:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.