Ненависть
Тремтіли руки біля смерті,
Де обривалися надії,
Від диких криків, розтерзань,
Облізлі спини нахилялись.
Серця розірвані у купі,
У купі гною і кісток,
Де відгорала світла мрія,
Нагодували її кров'ю,
В багно упало і занило,
Моє химерне відчуття.
Із злістю в ямі нию я,
Де зненавидів власне тіло,
До болі б'є мене пора,
На виживання в світі зла,
Крихкою вірою у злидні,
Я бачу, як гниє душа,
Спустошується віра,
Неначе миша у норі,
Живу з сльозою на обличчі,
Приглушений нещастям вічним
На світло рвуся із пітьми,
Блукаю мріями про щастя,
Убитий криками безодні,
Я тану свічкою на дні.
Ненависть
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112011601580
Свидетельство о публикации №112011601580
Рецензии